Рейнер Тейлор був британським та американським музикантом, який увібрав європейські традиції та використав їх у формування власного американського стилю, а також музичної освіти. У юні роки він був співаком, а згодом став композитором, органістом та вчителем музики. У США емігрував у 1792 році, а через три роки переїхав до Філадельфії, де жив та працював до кінця життя. Розповідаємо більше про життя та творчість композитора. Далі на philadelphia-trend.
Світ музики у дитинстві та юності Рейнера Тейлора
У квітні 1759 року три тисячі людей прийшли до Вестмінстерського абатства, щоб провести в останню путь композитора Георга Генделя. Богослужіння супроводжувалось співом юнаків із Королівської каплиці. Один із хористів, на ім’я Рейнер низько нахилився, щоб побачити могилу. В цей момент з його голови злетів капелюх та впав у яму.
Юний Рейнер не знав, що також стане відомим композитором, а через 30 років поїде до далекої Америки, де житиме та працюватиме у місті Філадельфія, граючи твори Генделя для публіки. Та повернемось до початку його шляху.
Хлопчик народився у Лондоні у 1747 році. Його батьки були, ймовірно, біженцями з Франції. Точна дати народження Рейнера невідома, як і те, чим займалась його родина. Можливо, батьки були дотичними до театрального світу. Так чи інакше, приблизно у віці 10 років вони віддали сина до Королівської каплиці, де він став хористом. Хлопчиків там навчали, а також залучали до виступів на різноманітних подіях, як-от поховання відомих людей. Тож Рейнер не лише здобув гарну базову музичну підготовку, а й брав участь у таких подіях, як:
- поховання Георга II,
- коронація Георга III,
- поховання композитора Генделя.
Коли голос юнака почав змінюватись через дорослішання, він залишив роботу хориста та почав вивчати гру на органі та музичну композицію у Семюеля Арнольда. У 18 років він отримав роботу органіста у Челмсфорді. У 1765 році Рейнер став композитором і музичним керівником одного з лондонських театрів та пропрацював на цій посаді чверть століття.
Переїзд до США та музична діяльність у Філадельфії
У Лондоні Рейнер Тейлор був досить відомою особистістю, про нього писали газети, а містяни любили слухати його гру. Проте амбітний композитор прагнув більшого й у 1792 році вирушив до США на запрошення свого учня Олександра Рейнагла.
Спочатку він приїхав до Балтімора, де став викладачем музики та влаштовував концерти. Їх називали феєріями. Вони були незвичними, але сподобались публіці. Потім Тейлор переїхав до Аннаполіса, де став органістом у церкві Святої Анни. У 1795 він вирушив до Філадельфії, де залишився до останніх років життя. Невдовзі після його прибуття у місті почалась епідемія жовтої лихоманки. Композитор не залишив Філадельфію. Натомість він написав гімн, оспівуючи цю сумну подію.
Надалі він працював органістом у церкві Святого Петра та залишався на цій посаді до 1813 року. Варто зазначити, що Тейлор став однією з центральних фігур у музичному житті міста того часу. Він був популярним вчителем музики, писав твори для церков і театрів та влаштовував концерти для публіки. Разом з іншими композиторами Рейнер долучився до заснування у 1820 році Товариства музичного фонду. Як виконавець, любив імпровізувати на органі та виконувати комічні театральні пісні.
У 1809 році Рейнер Тейлор здобув громадянство США. Під час війни 1812 року він аранжував військову музику для фортепіано та двох флейт у Кемп-Дюпон у штаті Делавер.
Кінець життя композитора
До кінця життя Тейлор співпрацював із Філадельфійським товариством Генделя. У 1815 році він навіть співав тенорові арії з творів композитора, поховання якого запам’яталось йому у дитинстві. Також він виконував органні концерти Генделя для публіки. За словами композитора Бенджаміна Карра, Рейнер Тейлор нікому не поступався як органіст, а його учень Олександр Рейнагл порівнював здібності та майстерність учителя із Бахом. Його талант захоплював, а музика зачаровувала. Тому в США він став не менш відомим, ніж був у себе на батьківщині.
Попри це наприкінці життя Тейлор залишився самотнім. Заробити великі статки йому не вдалося. Композитор та органіст пішов з життя 17 серпня 1825 року у Філадельфії. Йому було 78 років. Надгробний пам’ятник спорудили завдяки фінансовій допомозі Товариства музичного фонду Філадельфії.
Попри довгі роки кар’єри, повагу сучасників та написання музики для численних театрів та церков, пам’ять про Рейнера Тейлора досить швидко зникла. До того ж більша частина його творів не була збережена. Було втрачено великий скрипковий концерт, уявлення про який дає соната для скрипки, ноти для якої були пізніше знайдені.
Збереженими творами композитора стали переважно фортепіанні п’єси, які він писав для своїх учнів. Також залишилось декілька церковних гімнів та театральних пісень, які дають уявлення про талант та творчість Рейнера Тейлора. Єдиним повністю збереженим театральним твором став «Ефіоп», написаний у США. Увертюру до нього музикознавці називають одним із найкращих творів того часу. Саме з таких фрагментів сучасники можуть скласти уявлення про творчість Тейлора.
