Ця дівчина з міста братерського кохання народилась у звичайній не заможній сім’ї, але, наперекір усім труднощам змогла вийти з філадельфійських нетрів. Завдяки музиці жінка знайшла себе, ставши популярною співачкою потім відстоювала права людей по всьому світу. Більш детально про цікавий шлях до успіху афроамериканської вокалістки з нашого міста — читайте далі на philadelphia-trend.
Початок та становлення музичної кар’єри
Маріан Андерсон з’явилась на світ в кінці дев’ятнадцятого сторіччя, в першій столиці Сполучених Штатів Америки. Там, шестирічна дівчинка співала різноманітні релігійні пісні у місцевій церкві. Її батько намагався з усіх сил прогодувати Маріану та її трьох сестер, тому Андерсон вже в юному віці прагнула допомогти рідним, по п’ятдесят центів отримуючи за виступи в церковному хорі. Останній мав повну назву – “Народний хор Філадельфія”, який складався повністю з афроамериканців.
“Крихітка-контральто” – так прозвали Андерсон містяни, оскільки її дитячій тембр голосу, справді був унікальним. Філадельфійці надихалися тим співом та радили батькам дівчинки, віддати останню до музичної школи. Але після смерті годувальника, його сім’ї стало швидко невистачати грошей. Мрія юначки зникала на очах, але, на заваді цьому стали вищезгадані тутешні шанувальники – відвідувачі церковної літургії, де виступала Андерсон об’єдналися та вклали свої пожертви у майбутній музичний розвиток співачки.
Під керівництвом Мері Паттерсон, а потім Агнес Рейфснайдер – уродженка Філадельфії здобувала фахову освіту. Згодом потрапила до популярного вчителя вокалу Джузеппе Богетті. Останній багато чому навчив Андерсон, зокрема завдяки йому, пізніше вдається впевнено дебютувати в Карнегі-Холлі. А, коли закінчила навчання, набиралася практичного досвіду на європейському континенті.
Чим вона запам’яталась?
Молода вокалістка вже в першій половині двадцятого сторіччя стала відомою середньостатистичному слухачу не лише в Америці, а й за кордоном. У 1939 році президентське подружжя Рузвельтів запросили Маріан Андерсон виступити в Білому домі. Також якось вона мала заспівати в Constitution Hall у Вашингтоні, але організація під назвою “Дочки американської революції”, відмовила в участі афроамериканській співачці. Як потім стало відомо, все зводилось до того, що вищезгадана організація хотіла бачити на сцені лише білих виконавців. Оперна вокалістка на той час вже мала чимало прихильників, які лютували від расистського скандалу, тому почали бойкотувати поточний захід. Перша леді Президента Рузвельта, відреагувала на ганебний випадок тим, що дала дозвіл на проведення легендарного концерту на сходинках меморіалу Авраама Лінкольна. Уродженка Філадельфії тоді заспівала для більше ніж сімдесят п’ять тисяч осіб, а сам захід ще транслювався по всьому світу. Подія стала потужним символом консолідації навколо адекватних цінностей цивілізованих держав. Для жінки з міста братерського кохання поточний виступив став кульмінацією не лише у музичній діяльності, а ще в її громадському русі в підтримку прав чорношкірих у США. Згодом філантропка починає співпрацю з Організацією Об’єднаних Націй, після чого від останніх здобуде Премію Миру.
За життя Маріан Андерсон також отримала статус лауреатки премії Ґреммі в номінації “За життя в мистецтві”. А в 1993 році, у своєму будинку в штаті Орегон, філадельфійська вокалістка помирає. Через одинадцять років, її унікальний тембр голосу, завдяки якому вона змінила всю музичну індустрію звукозапису — був відзначений урочистим відкриттям “меморіальної зірки” на популярній вулиці в Голлівуді.
Водночас легендарний Музей мистецтв Філадельфії, в сучасні дні береже пам’ятні речі пов’язані з творчою особистістю. У нашому місті ще функціонує “Національний музей та історичне товариство Маріан Андерсон”. Вся споруда є культурною та туристичною пам’яткою, яка, по-перше, увіковічує назавжди спогади про містянку, а, по-друге, займається просвітою про життя та творчість співачки для всіх охочих.
