Шлях цього філадельфійського музичного колективу почався у новому двадцять першому столітті. Там, вони одразу опинилися в когорті сучасних виконавців, які не боялись експериментувати та відроджувати американський фолк. За відносно недовгий термін активної діяльності, група розширялась, а разом з тим змінювався їх стиль, звучання, і рівень гри. Більш детально про особливу історію “народних піснярів” із міста братерського кохання про те, як з чого місцеві ентузіасти починали та до чого дійшли — читайте далі philadelphia-trend.
Старт та становлення гурту
Історія “Espers” розпочалась у 2001 році, коли троє американських музичних виконавців вирішили об’єднатися в один колектив. Філадельфієць Грег Уікс, Мег Бейрд і Брук Сітінсонс із Сан-Франциско заснували психоделічний фолкгурт під назвою “Espers”. А до цього дня, зокрема, фронтмен гурту — Грег, чимало часу витрачав на відшліфовування своїх навичок.
Уродженець першої столиці Сполучених Штатів Америки зацікавився музикою ще в сімнадцятирічному віці. Він вивчав музичну літературу, а також можна сказати, що виріс на культовому журналі “Guitar Magazine”. Надихався музикою інших артистів та мріяв, колись досягти їх рівня. Серед найбільших представників фолку, які вплинули на творчій світогляд Грега, це зі старих робіт британських виконавців: “Vashti”, “Fairport”, “Renbourne”, ”Caedmon” тощо. Пізніше в інтерв’ю американським засобам масової інформації Уікс відзначав внесок сучасних співаків народної музики на його творчість: Сер Річард Бішоп, Mtn. Home, Feathers, Марісса Надлер, Timesbold, та інші.
Філадльфієць розповідав журналістам, що сольні записи для нього було дуже важливим досвідом, але, він відчував себе доволі самотнім, адже важко все тягнути наодинці. Після об’єднання з Брук та Мег, співак мав змогу почути себе зі сторони, колеги допомагали з написанням текстів, давали важливі поради.
Як гурт став популярним?
З 2004 року тріо починає випускати свої роботи в маси. Дебютний альбом мав назву однойменного гурту та був спродюсований лейблом “Time-Lag Records”. Під керівництвом останнього виходить платівка під назвою “The Weed Tree”, яка повністю складалась з кавер-версій на відомі композиції у виконанні “Espers”. Цей реліз містив доробки різноманітних виконавців, як: Nico, The Durutti Column і Blue Öyster Cult.
У 2006 році група випустила свій третій повноформатний альбом, але іменувався та вважався колективом — другим. Платівка “II” вийшла завдяки фінансуванню та продюсуванню чиказькому лейблу “Drag City”. Останній четвертий альбом — “III”, вийшов в маси восени 2009 року.
Загалом, впродовж понад десяти років існування “Espers” усього було дев’ять учасників: Мег Бейрд, Хелена Еспвалл, Норман Феттер, Отто Хаузер, Джон Херон, Бен МакКонелл, Брук Сітінсонс, Грег Вікс, Кріс Сміт. Останні не цуралися йти на ризики, експериментувати. Ентузіасти обрали шлях непередбачуваний та дуже не популярний. Народна музика тоді була близька до андеграунду, в контексті того, що не всі могли в цьому жанрі стати успішними, особливо в сучасний період. Можливо, якби філадельфійський колектив народився десь в середині двадцятого сторіччя, то, вони стали як “Pink Floyd” в році.
Водночас варто відзначити, що завдяки роботі гурту фольклорна музика повернула минулу свою славу в Сполучених Штатах Америки. Артисти відродили фолк-сцену, почали з’являтися нові виконавці, продавали більше записів тощо.
Музичний колектив може не й завоював премії “Ґреммі”, але залиш після себе потужний слід в культурі та жанрах акустичної, психоделічної та експериментальної музики. Творчі особистості, зокрема, фронтмен гурту із Філадельфії, не звертали з обраної дороги, прагнули повної реалізації творчості.
